Практичні поради волейболістам на різних етапах гри у волейбол!!!

 Практичні поради волейболістам!!!

 Пам’ятайте, що точна передача - основа всієї гри. Постійно вдосконалюйте першу і другу передачі. Готуючись до виконання передачі, враховуйте обстановку на своєму майданчику і на стороні суперника. Виконавши передачу м’яча, не стежте за ним, а негайно готуйтесь до наступаючих дій. Старайтесь виконувати всі передачі зверху з опорної стійки. Не передавайте м’яч у спину партнерові, передачу з глибини майданчика намагайтесь спрямувати в зону нападу. Вчися бачити не тільки м’яч, а й весь майданчик. Спостерігати за грою - основа тактичного мислення. 

1.3. Подача м’яча

 Подача м’яча - технічний прийом за допомогою якого м’яч вводиться у гру. У сучасному волейболі подача використовується не тільки для початку гри, а й як ефективний засіб атаки, за допомогою якого утруднюють підготовку суперника до тактичних комбінацій у нападі. Подачі виконуються відповідно до вимог, зазначених у Правилах гри: подаючи гравець стає за межі майданчика на місці подачі, обов’язково підкидає м’яч і ударом руки спрямовує м’яч в бік суперника Щоб виконати подачу будь яким способом, необхідно: прийняте правильне положення перед подачею, точно і не високо підкинути м’яч, правильно розмістити кисті руки на м’ячі в момент удару. Характеристика всіх видів подач Що до характеру рухів подачі можна розділити на силові, націлені й планеруючі. Якщо точно виконувати подачі, значно утруднюється прийом м’яча на боці команди суперника. Якщо подачі застосовується варіативне, підвищується атака за рахунок швидкості м’яча, що летить, або його точність чи зміна траєкторії польоту. Залежно від руху руки, яка виконує удар, і розміщення тулуба гравця щодо сітки розрізняють подачі: нижні (прямі бокові), верхні (прямі й бокові) Нижня пряма подача - основний спосіб подачі для початківців. Для виконання подачі гравець стає на місце подачі і в. п.: ноги ледь зігнуті в колінах, ліва нога спереду, тулуб трохи нахилений вперед. М’яч - на долоні лівої руки, зігнутої в 13 ліктьовому суглобі, навпроти руки, що виконує удар. Правою рукою виконують замах назад, вагу тіла зміщують у напрямі правої ноги. М’яч підкидають вертикально вгору на 0,4 - 0,6 м випрямлюючи праву ногу й виконуючи маховий рух правою рукою вниз - вперед, виконують удар по м ячу знизу-ззаду на рівні пояса, спрямовуючи його вперед - угору. Під час подачі погляд гравця зосереджений на м’ячі. Якщо важко виконати удар долонею, можна виконати кулаком. Нижня пряма подача не належить до силових, але досить точна. У командах вищих спортивних розрядів вона майже не застосовується, тому що на сучасному рівні гри вона недостатньо ефективна. Як правило, ця подача виконується з місця без попереднього розбігу. Верхня пряма подача - під час виконання її гравець стає обличчям до сітки,розподіливши вагу тіла рівномірно на обидві ноги. Можна одну ногу поставити вперед на пів кроку. М’яч підкидається лівою рукою угору перед собою на висоту до 1,5 м, правою рукою роблять замах вгору-назад, вагу тіла переносять на праву ногу, яку загинають у колінному суглобі, тулуб прогинають. Ударний рух починається сильним розгинанням правої ноги, поворотом тулуба вліво, перенесенням ваги на ліву ногу. Власне удар виконують майже одночасно з рухами ніг і тулуба. Права рука швидко рухається до м’яча, випрямлюючи руку, наносять удар  долонею по м’ячу. Після удару кисть іде за м’ячем, згинається. Рука опускається вниз, тулуб згинається і розвертається вліво. З такого в. п . виконують націлену подачу, яка за структурою подібно до описаної. Вона відрізняється від верхньої прямої подачі меншими параметрами окремих рухів волейболіста. Так, переміщення ваги тіла не значні замах короткий м’яч підкидають вище голови на 0,4-0,6 м , уривчастий ударний рух правою рукою за амплітудою незначний. Удар виконують по задній частині м'яча. Супроводжуючі рухи мінімальні.

Практичні поради волейболістам 

Навчися подавати точно і сильно. Добре виконана подача - це той же нападаючий удар. Якщо під час подачі робиш крок у перед, то ставай на метр далі від лицьової лінії. Це допоможе уникнути помилки. Подача з лінії заборонена правилами гри. Перед виконанням подачі подивись на майданчик суперника. М’яч треба не просто вводити, а спрямовувати в найбільш уразливі місця. Не поспішай подавати м’яч. Поквапливість при виконанні подачі призводить до втрати м’яча і не створює труднощів тим, хто його приймає. Для поліпшення подачі потрібно правильно визначити її напрям, максимально використовуючи належних 8 сек. Виконуючи подачу, не допускай помилок, особливо якщо твій попередник раніше її не зробив. Виконавши подачу, не затримуйся на місці, а відразу активно включайся в гру. 

1.4. Нападаючий удар

 Нападаючий удар - технічний прийом атаки який полягає в тому, що гравець перебирає м’яч однією рукою на сторону суперника вище верхнього краю сітки. Нападаючи удар виконується так: стрибок з місця або з розбігу, удар, приземлення. Що стрибнути з розбігу, відштовхуйся однією або двома ногами, з місця - тільки двома ногами. Виконуючи стрибок відштовхуванням двома ногами під час бігу, гравець набирає швидкість, необхідну для високого стрибка. 18 Залежно від ігрової обстановки (від напрямку і характеру подач, від того, який блок поставив суперник), нападаючий гравець намагається зробити такий удар, за допомогою якого можна провести удар по м'ячу мимо рук блокуючи гравців. Нападаючі удари ефективні, якщо гравець володіє не одним якимось способом, а всім арсеналом технічних засобів нападу. Нападаючі удари бувають прямі й бокові. Прямі виконують з положення обличчя до сітки, бокові удари плечем. Прямі й бокові удари роблять у різних напрямках з переводом м'яча вліво, вправо. Техніка прямого нападаючого удару Прямий нападаючий удар виконують після розбігу та в стрибку з місця. Цей спосіб найефективніший, якщо гравці суперника не встигли організувати блокування або залишити незакритою зону удару. Початкові фази руху - розбіг і відштовхування, виконуються вони майже однаково при всіх різновидностях нападаючого удару. Розбіг може виконуватися під різними кутами щодо сітки, він складається з 2-3 кроків, В найважливіший з них останній, який виконується стрибком. Третій,останній,крок виконують широким стопорним-рухом за рахунок різкої постави на п’яту. Під час розбігу, починаючи з другого кроку, обидві руки відводяться назад. А на останньому кроці різко виносяться вперед.  Стрибок виконують із стійки ноги паралельні на ширині 20-30 см. одна від одної. Виштовхуються перекатом ступенів з п’яток на носки, випрямлення ніг і тулуба. Руки спочатку йдуть разом до рівня обличчя, а потім активніше працюють права рука, яка виконує удар. Ударний рух починається з швидкого згинання тулуба. Рука, що виконує удар, розгинається в ліктьовому суглобі, рухається вперед-угору з виведенням вперед передпліччя. Спочатку рухається плече, а за ним - передпліччя і кисть. Ефективність цього руху зростає поступово і досягає найбільшої швидкості в момент торкання м'яча. Удар кисті припадає на верхню-задню частині м'яча, який лежить перед головою. Після удару гравець м'яко приземлюється на носки, згинаючи ноги, тулуб, а напівзігнуті руки опускаються вниз. 

Практичні поради волейболістам 

1. Розвивай уміння стрибати. Якісний стрибок – основа нападаючого удару. 2. Навчайся виконувати удар з будь-якої передачі, якщо м’яч летить над верхнім краєм сітки. 3. Гравець який володіє нападаючим ударом правою і лівою рукою, удвічі не безпечніший для суперника. 4. Готуючись до нападаючого удару, уважно спостерігати за гравцем, який виконує передачу, і за майданчиком суперника. 5. Не поспішай робити розбіг для стрибка і нападаючого удару. Перший крок зробити тоді, коли м’яч торкнеться рук того, хто передає. 6. Намагайся виконувати нападаючі удари з різною силою і в різноманітних напрямках. Не виконуй підряд два удари з однаковою силою і в одному і тому самому напрямі. 7. Якщо вирішив виконувати слабкий нападаючий або обманній удар, то стрибай так само високо і різко, як при сильному. 

ТЕХНІКА ЗАХИСТУ 

Особливе значення має гра команди в захисті. Усі зусилля колективу зведуться нанівець, якщо його гравці допусти муть помилки з захисних діях. Технік захисту складається з техніки переміщення, приймання м'яча і протидій. Особливо важливе місце в техніці захисту займають стійки і переміщення.

 2.1. Техніка переміщення 

Переміщення у захисті складається із стійки, ходьби, бігу, випадів, стрибків і падіння. Для гри в захисті гравець приймає основну стійку, при якій ноги зігнуті, тулуб нахилений вперед. Для кращої готовності до переміщення гравець злегка переступає з ноги на ногу, не переносячи ваги тіла на ту чи іншу ногу. Випади застосовуються під час приймання м’ячів, які летять далеко від гравця. Часто випади після прийому м’яча закінчуються падінням. Гравці застосовують стрибки, коли необхідно дістати м’яч у складних ігрових умовах і при блокуванні. Стрибки виконують відштовхуванням однієї або двома ногами з місця і після переміщення. Падіння застосовують для швидкого переміщення до м’ячів, що далеко падають і для виведення центра ваги за площу опори.

 2.2. Приймання м’яча

 Приймання м’яча - технічний прийом захисту якого дозволяє залишати м’яч у грі після подачі і нападаючих дій суперника. Подачу і нападаючи удар можна прийняти двома руками зверзу або двома руками знизу. Приймання м’яча двома руками знизу Завдяки застосуванню силових і планеруючих подач, збільшенню сили нападаючих ударів все частіше використовується приймання м'яча двома руками знизу. Під час приймання м’яча знизу прямі руки виставляються вперед-униз, лікті максимально наближені один до одного, кисті разом. Одну ногу ставлять вперед, при цьому обидві ноги зігнуто в колінних суглобах, тулуб злегка нахилений вперед. Рух ніг і тулуба має таке саме першорядне значення, як і при передачі зверху. Рухи руками виконують тільки в плечових суглобах. М'яч приймають на передпліччя, ближче до кисті. Для правильного приймання м’яч має бути перед гравцем. При назначеній зустрічній швидкості м’яча під час передачі ноги й тулуб випрямляють, гравець активно посилає м’яч у заданому напрямі. І, навпаки, коли приймають м’яч після нападаючого удару, ще більше згинають ноги, а передпліччя лише підставляють під м’яч, без зустрічного руху до нього. Приймання м’яча знизу однією рукою застосовується тоді, коли м’яч падає або летить далеко від гравця. Цим способом користуються після попереднього переміщення у випаді, у падінні. Удар виконують кистю з туго стиснутими пальцями. Під час приймання м’яча, який летить убік, рука повинна загородити йому шлях, для цього долоню руки спрямовують йому на зустріч. Приймання м’яча, який відскочив від сітки Необхідно знати основні особливості підскакування м’яча від сітки. Якщо м’яч потрапляє у верхню частину сітки, то підскакування його не значне, і м’яч майже вертикально опускається вниз. А коли м’яч потрапляє в нижній край сітки, він відскакуватиме приблизно на відстані до 1 - 1,5 м від сітки. Знаючи ці особливості, гравець має переміститись до сітки, прийняти низьку стійку збоку від м’яча і виконати передачу певним способом. Щоб у момент приймання м’яча гравцеві не заважала сітка, рекомендується приймати його ближче до поверхні майданчика.

Практичні поради волейболістам 

1. Завжди будь готовий прийняти м’яч.

 2. Приймаючи подачу, не забувай, що кожний гравець повинен контролювати свою зону. Якщо м’яч летить у зону партнера,не намагайся приймати його, щоб не заважати іншому виконати цю дію. 

3. Готуючись до прийому м’яча, завчасно визначай, куди найдоцільніше спрямувати його. 

4. Приймаючи м’яч способом зверху. Не випрямляй рук, а злегка зігни їх у ліктьових суглобах. Коли прийом м’яча виконуєш двома руками знизу, не згинай їх у ліктьовому суглобі.

 5. М’яч з подачі або після нападаючого удару намагайся прийняти без падіння. 

6. Приймай м’яч знизу не однією рукою, а двома. 

7. М’яч, який летить убік, приймай однією рукою знизу. 

8. «Важкий» м'яч після другого дотику не перебивай через сітку, а намагайся повернути на свій майданчик. 

9. Не поспішай приймати м’яч, який не встиг відскочити від сітки. Не підходь надто близько до сітки. Почекай, доки м’яч відскочить від сітки, а тільки тоді приймай його.

2.3. Блокування Блокування - технічний прийом захисту за допомогою якого перегороджується шлях м’ячеві, який летить після нападаючого удару суперника. Блокування - один з ефективних засобів, а нині його застосовують і для контратакуючих дій. Блокування перетинає шлях м'ячеві, що переліки через сітку. прийом складеться : з переміщення, стрибка, виносу і постави рук над сіткою, приземлення. Блокування, виконане одним іранцем одиночне блокування, двома або трьома гравцями - групове блокування. Блокування буває нерухоме і рухоме. Для закриття певної зони  майданчика ставиться нерухомий блок, в якому руками, що піднесені над сіткою, не робить ся ніяких рухів убік. Під час рухомого блокування після стрибка гравець переносить руки вправо або вліво залежно від визначеного напрямку польоту м'яча. Техніка одиночного блокування. Перед початком дій блокуючи приймає в.п.: ноги зігнуті, ступні на ширині плечей, руки вперед перед грудьми. Після того, як визначився напрям для удару, блокуючий на невеликій відстані від м'яча виконує переміщення приставними кроками ( на відстані 2 - 6 м - ривком уздовж сітки), на останньому кроці стрибку повертається обличчям до сітки і виконує блокування. Визначивши напрям удару за підготовчими рухами суперника, блокуючий випрямляє руки й одночасно переносить їх через сітку, щоб відбити м’яч. Блокуючі повинні по можливості активно працювати кистями, які опинилися над полем суперника, спрямовуючи м’яч донизу. Стрибок блокуючого, як правило, виконується пізніше, ніж стрибок нападаючого. Під час блокування пальці рук напружено розчепірені, відстань між кистями не перевищує поперечника м’яча. Виконуючи блокування необхідно: • вибрати місце і визначити час стрибка; • розміщувати руки над сіткою залежно від місця, де в даний момент опинився м’яч, і способів нападаючого удару.

Практичні пораді волейболістам

 1. Під час блокування дивитись на м’яч, а не на суперника, який завершує атаку. 

2. Виконуючи блокування, стрибай з деяким запізненням після нападаючого.

 3. Не розводить широку руки під час блокування: м’яч може пройти між ними. 

4. Завчасно визнач, хто з команди суперника успішно грає в нападі, не виконуй блокування, якщо гравці виходять для передачі з задньої лінії. 

5. Пам’ятай , що після блокування ти маєш право ще раз доторкнутись до м’яча

 6. Приземляйтесь на зігнуті ноги, це допоможе швидко включитись в наступні ігрові дії.

 7. Після блокування негайно відступити на крок від сітки, приготуйтесь до наступної дії.